ШАНОВНІ РЕСПОНДЕНТИ! З 1 СІЧНЯ 2023 РОКУ СТАТИСТИЧНА ТА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПОДАЄТЬСЯ ВИКЛЮЧНО В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ.
05.02.2013р. в актовому залі Головного управління статистики о 1000 відбудеться інструктивна нарада з питання «Порядок складання статспостереження по ф.№50-сг  «Основні економічні показники роботи с/г підприємства»
Самооцінка домогосподарствами Вінницької області рівня своїх доходів у 2017 році Печать
Прес-випуски 2018 - Прес-випуск липень 2018 року
10.07.2018 14:52

З метою дослідження самооцінки населенням Вінницької області рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє, органами державної статистики у січні 2018р. проведене опитування домогосподарств, які приймали участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя у 2017 році.

Першочерговими потребами людини є забезпечення достатнього рівня матеріального добробуту: придбання продуктів харчування, одягу, взуття,  побутової техніки, отримання якісних послуг тощо.

Аналіз оцінок респондентів щодо достатності їх доходу для задоволення основних потреб показав, що два з п’яти обстежуваних домогосподарств (21%) оцінили рівень своїх доходів як достатній. Майже три з чотирьох домогосподарств (73%) вважали свій дохід, достатній для забезпечення нормального харчування, але обмежували себе у придбані непродовольчих товарів та послуг. Разом з тим 5% домогосподарств вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування

За даними опитування, домогосподарства області, при можливості значного збільшення їх доходів, спрямували б додаткові кошти наступним чином:  на лікування – 53%, на відпочинок – 47%, на поліпшення житлових умов – 41%, на накопичення – 37%, на придбання побутової техніки – 32%, на придбання одягу, взуття – 30%, на поліпшення харчування ­­– 23%, на придбання автомобіля – 17%, на отримання освіти – 9%, на розвиток підприємництва – 6%.

У ході опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є своєрідним підходом до визначення суб`єктивної межі бідності.

Найбільша частка домогосподарств вказала дохід у розмірі понад 10 тис.грн.  Цю суму зазначили більше третини домогосподарств.

Наступними за ступенем поширення були доходи у розмірі 9–10 тис.грн, який вказало кожне четверте домогосподарство, дохід у розмірі від 6 до 9 тис.грн – кожне четверте домогосподарство, від 4 до 6 тис.грн – кожне шосте. Лише 1% домогосподарств вказали середньодушовий дохід у розмірі від 3 до 4 тис.грн достатній для задоволення своїх споживчих потреб.

Для дослідження питань суб`єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування, як і у минулому році, майже дев’ять з десяти респондентів (87%) віднесли себе до бідних, восьма частина (12%) – до не бідних, але ще не представників середнього класу. До представників середнього класу віднесли себе 0,6% домогосподарств.

Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства, в ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, на їхню думку, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу. Найбільша частина домогосподарств (78%) вказали дохід представника середнього класу у розмірі понад 22 тис.грн. Наступним за ступенем поширення оцінок був дохід у розмірі 18-20 тис.грн., який вказала майже восьма частина домогосподарств. Слід відмітити, що лише 7% домогосподарств, вказали дохід від 8 до 16 тис.грн.

За результатами дослідження думки респондентів щодо найбільших соціальних та особистих цінностей за ступенем їх значущості переважна більшість опитаних основним пріоритетом вказали здоров’я  (72%), другим – сім’ю, дітей (56%), третім – матеріальний добробут (35%).

Розподіл домогосподарств за очікуваннями щодо змін їхнього економічного становища на наступні 12 місяців засвідчив, що майже дві третини  домогосподарств (62%) не сподіваються на зміни свого матеріального становища, третина (34%) – очікують погіршення добробуту і лише 4% – оптимістично  дивляться в майбутнє і сподіваються на поліпшення існуючого становища.

Майже дві третини респондентів (63%) вважали, що відповідальність за їхній добробут має нести як держава, так і вони самі, чверть – переважно держава (21%) або повністю держава (6%). Лише 10% домогосподарств покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.

Розподіл домогосподарств за очікуванням щодо перспектив розвитку економіки України засвідчив збільшення частки домогосподарств, які не очікували будь-яких відчутних змін (з 32% у 2016р. до 41% у 2017р.).

Проте, одночасно зменшилась частка респондентів, які оцінили майбутні 12 місяців як несприятливий або несприятливий, але не в усьому час для розвитку економіки (з 55% у 2016р. до 49% у 2017р.), та які сподівалися на сприятливі умови для розвитку економіки країни (з 14% у 2016р. до 11% у 2017р.).

 

Перший заступник начальника                                                                                                                              С.В. Рибалко

Довідка за телефоном: (0432) 52 57 69

Обновлено 10.07.2018 14:54
 

При використанні статистичної інформації посилання на Головне управління статистики обов'язкове
©
 Головне управління статистики у Вінницькій області
Розробник сайту: управління інформаційних технологій Головного управління статистики у Вінницькій області